«А ВІН ПОСЛАВ МЕНЕ НА ТРИ БУКВИ…». ТАК МЕР МИКОЛАЄВА РЕАГУЄ НА ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН? (відео)

           

Миколаївчани вже давно звиклися з тим, що міська влада навіть не думає вирішувати проблему з підтоплення міста ливневими водами. Але оскільки проблема від того не стала меншою то, аби хоч посміятися з недолугих чиновників, після кожної негоди фейсбук аж рясніє фотографіями про «миколаївську Венецію».

І воно може й добре, що миколаївчани не втрачають гумору. Однак тим, у кого проблема, як то кажуть, вже прийшла в прямому розумінні – до хати, зовсім не до сміху… Власне, з такою ситуацією зіштовхнулися і меншканці двох присадиб (номери 9 і 11) по вулиці Лисенка, де перше підтоплення сталося якраз на цьогорічний Великдень, після того, як там почали ремонтні роботи, але на всю дорогу банально забракло грошей.

– Живу тут усе своє життя, – розповідає пані Богданка. – Ніколи в житті моє подвір`я не підтоплювало. Але ось прийшли «спеціялісти», поруйнували тротуари, зробили барикади і, як наслідок, уся вода, яка стікає зі самого верху вулиці Лисенка та прилеглих вулиць і збирається на моєму подвір`ї. Далі, уся та маса води перетікає у мій підвал та на сусіднє подвір`я і у криницю.

Сусідка пані Богдани підтвердила цю розповідь. Більше того, вона поскаржилася, що тепер вимушена користуватися централізованим водопостачанням, яке їй «великодушно» підвели за вказівкою міського голови після неодноразових звернень про те, що ливневі води, замуливши криницю, залишили її родину без води.

– Ну, але що мені з тієї води. – каже пані Оксана. – Мені дуже дорого обходиться ота «щедрість». Адже за неї треба платити. Не те, що з власної криниці… Розумієте, я сама виховую двох дітей, чоловіка нещодавно поховала, то, знаєте, кожна копійка на рахунку. А тут не зекономиш. Криницю замулило, насос вийшов з ладу. Я просто вимушена купувати воду.

Далі розповідь знову продовжила пані Богданка. Вона повідомила, що кілька разів зверталася до міської ради, аби щось із тим робили. Адже вода на її подвір`ї починає збиратися навіть після незначних опадів. Та мер Андрій Щебель порадив підняти бордюр.

– Ви розумієте, – обурилася жіночка, – то я тепер повинна знайти кошти (а це кошти не малі), найняти людей і піднімати бордюр, який вже роки, як зроблений, і підлаштовуватися під їх «розрахунки», які чомусь підняли тротуар вище рівня існуючих бордюрів! Ну, але що я хотіла від тої людини! Адже у нього поваги до людей цілий нуль!

І черговий раз переконатися у цьому  жіночка мала нагоду, коли під час чергового підтоплення зателефонувала йому.

– Він замість вислухати, чи бодай хоч щось пообіцяти послав мене на три букви. Я старша людина почула у слухавці: «Іди ти…» та ще цілий потік образ. Тепер не телефоную.- зітхає моя співрозмовниця. – Але тепер навіть не знаю що маю робити з тою бідою…

Розмова з цими людьми відбувалася десь із тиждень тому. За той час вдалося поспілкуватися з депутатами, підготувати інформаційний запит. Але два дні тому дізналася, що гроші на ремонт Лисенка таки знайшлися і там вже навіть почалися якісь роботи. Та ба… Сьогодні пані Богданна знову зателефонувала і ледь не зі сльозами розповіла:

– Кладуть асфальт, ні тротуарів, ні бордюрів не зробили, а на зауваження знову усіх посилають. Що ж це робиться? У кого ще просити допомоги? – з відчаєм запитувала жіночка.

Тим часом у інших мешканців вулиці вдалося з`ясувати, що гроші на ремонт знайшлися не на всю вулицю Лисенка, а начебто лише до магазину рідної сестри депутата міської ради, голови бюджетної комісії Мирона Конечного. Гадаю, тут коментарі зайві. А от що робити вдові та літній жінці, які стали заручниками ситуації, депутати очевидно будуть запитувати у мера на найближчій сесії.

Автор статті/


Related Articles

Напишіть відгук

Звяжіться з нами :  

Категорії