КРУПСЬКЕ ПРОГОЛОСУВАЛО ПРОТИ МІНІ ГЕС

           

У неділю 22 липня, як і повідомлялося раніше, у Народному домі села Крупське, Розвадівської ОТГ, відбулися громадські слухання, на яких було обговорено можливість будівництва міні гідроелектростанції на річці Дністер.

Розпочалося народне зібрання, яке, до речі, зібрало не лише доволі значну кількість місцевих жителів, але й представників різних громадських організацій, які виступають за збереження екології та автентичності Дністра, телебачення, – виступом директора компанії “Вотерструм” Валерія Кроки. Разом із розробником проекту майбутнього будівництва, бізнесмен розповів присутнім про ідею спорудження гідроспоруди за межами населеного пункту та коротко накреслив план майбутніх будівельних робіт, зробивши наголос на безпечності для навколишнього середовища та, зупинившись на моментах вигоди цього проекту для місцевої громади.

Звісно, перед людьми, які попросту не мають уявлення, що таке гідроспоруда і як вона впливатиме на довкілля, тваринний і рослинний світ (не забуваємо, що між Крупськом і Верином є веринський природний Заказник) «райдужні пейзажі» та красномовні обіцянки інвесторів викликали неабиякий інтерес. Світлих фарб на користь будівництва додала розповідь учасників нещодавньої поїздки на Новошицьку міні ГЕС. І коли настав час запитань із залу донеслося – «А що нам з того буде?»

Напевно у цей момент, як висловився згодом у соцмережах, присутній на громадських слуханнях активіст Тарас Білошицький : «Якби прямої шкоди не було селу, а кожен отримав по мішку гречки…» люди навіть не дискутуючи погодили б той проект. Але…

Завдяки громадським активістам, які, напевно, дуже ретельно готувалися до події, їх компетентним запитанням, суттєвим зауваженням до проекту (наприклад, про забезечення міграції риб, або ж можливість туристичного сплаву Дністром) та, зрештою ,і їх великому бажанню зберегти річку Дністер у природному стані, як цінної природної складової краю, жителів Крупська вдалося переконати, що погоджувати таке будівництво не варто… Насправді, як стверджували його противники, в разі появи міні ГЕС громада набагато більше втратить, а ніж здобуде. І єдиним, хто буде у вигрші від проекту – це його власник, якому вигідно продавати електроенергію за так званим «зеленим тарифом». Адже уся електроенергія, вироблена малими гідроелектростанціями, продається державі за пільговою ціною, яка має прив’язку до курсу євро, щоб захистити власників станції від знецінення гривні.

Окрім того, для виробників діє надбавка в розмірі від 5% до 10% від встановленого тарифу за використання місцевої складової (обладнання, виробленого українськими виробниками – ред.) та пільги в Митному кодексі: при ввезенні обладнання з-за кордону виробник не сплачує державі 20% податку на додану вартість за вироблену електроенергію, а користується тими 20% відсотками, які було сплачено за розмитнення (http://www.saee.gov.ua/node/293).

Ясно, що за таких обставин виробники, женучись за заробітками, не особливо перейматимуться тим  що, напрклад, у людей не стало води у криницях, чи діти хочуть поплавати по Дністрі…

До речі, після слухань ми  поспілкуватися з Тарасом Білошицьким, який охоче аргументував зайняту позицію.

«Якщо навіть припустити, що представлений проект буде відкорегований і пропозиції, внесені на громадських слуханнях у ньому будуть враховані, нема певності, що потім усе буде робитися як у проекті. Адже нам відомі випадки, де на подібні об`єкти не допускали навіть народних депутатів. Отже, мабуть мали що приховувати? Крім того, на сьогодні, на жаль, нема законодавчого механізму, яким би можна було змусити підприємство виправляти те, що воно не виконало. Я не знаю, можливо «Вотерструм» є сумлінним партнером, але вірити на слово ми не можемо… А у них, на жаль, нема ще жодного діючого проекту щоб це перевірити. Ну, а невтішні приклади інших енерговиробників – є. Наприклад ,на Закарпатті компанія «Ренер» перед будівництвом  наобіцяла людям усе, що вони просили. Але щойно почала працювати –більшу частину обіцянок забула. Словом, – я вважаю, що жителі Крупська прийняли правильне рішення, не давши інвестору жодного голосу «за». Але розслаблятися не варто.»

І наостанок – коментар завідувача кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка Любомира Царика, наданий для видання”Закарпаття онлайн”  https://zakarpattya.net.ua/…/182024-Na-akarpatti…

Ідея будівництва ГЕС на Дністрі є провокаційною по суті, оскільки вона протизаконна й антигуманна, — каже фахівець автору цих рядків. — Протизаконна ігноруванням національного і європейського законодавства. Антигуманна до природи унікальних Дністровських стінок, аналогів яким немає у світі. А такі ГЕС можна будувати на десятках інших річок регіону. З України не варто робити суцільну руїну. Адже шкоди, завданої будівництвом ГЕС на Дніпрі, Південному Бузі чи ГАЕС на Дністрі, вистачить нам і нащадкам. Ми маємо досвід того, як замість створення Чорнобильського заповідника було збудовано Чорнобильську АЕС. Це яскраві приклади того, як бездумно і безвідповідально прийняті у чиновницьких кабінетах рішення породжують проблеми національного і міжнародного значення.

Коли в межах русла річки будуємо водосховища, то докорінно змінюються всі природні процеси — гідрологічні, мезокліматичні, грунтотворчі, біогеохімічні. Змін і порушень зазнають усі компоненти ландшафту, і особливо ландшафтотворчі процеси. Це не просто стрес для природної системи, це її докорінна антропічна зміна на гірше, це — каліцтво природи.

А водосховища — це свого роду сміттєзвалища в межах річища, в яких акумулюються розчинені й завислі у воді забруднюючі речовини. Оскільки на території Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей у половини міст і містечок немає очисних споруд і неочищені стоки скидаються в Дністер, то вони нагромаджуватимуться у водосховищах ГЕС. Буде втрачено якісні фізичні й хімічні параметри води, погіршено умови середовища водних організмів, для яких потрібне чисте дно і швидка течія, докорінно порушаться міграція риб і їх нерестилища, знизиться стійкість водної екосистеми і її здатність до регенерації біогеохімічних процесів”. – зазначає Любомир Царик.

(фото із соцмереж)

 

Автор статті/


Related Articles

5 коментарів

  1. Богдан

    Активісти тільки заважали прийняти рішення. І брали участь у голосуванню.Я сам проти ГЕС тому що це вчорашній день.

      • Богдан

        в тому претензії що правду у публікаціях треба писати. Того що люди і без активістів були проти

        • Galyna Konchakivska

          Це щось би змінило? Тим більше, що “люди” не надто хочуть відкрито спілкуватися з пресою. А активісти – надали інформацію

Напишіть відгук

Звяжіться з нами :  

Свідоцтво про державну реєстрацію

№1039/293 від 24.02.2012р.
ЗАСНОВНИК-РЕГІОНАЛЬНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД МЕЦЕНАТ

Категорії